Польща виділила 24 млн гривень на відновлення культурної спадщини в Україні

Україна стала основним реципієнтом інституту "Полоніка". Бюджет інституту "Полоніка" на відновлення польської культурної спадщини за кордоном 2019 року становить близько 6 млн злотих, з них 3,8 млн злотих (близько 24 млн гривень) призначено для реставрації пам'яток в Україні.

Про це повідомляє "Лівий Берег" із посиланням на Rzeczpospolita.

Латинський катедральний собор у Львові
Латинський катедральний собор у Львові
Фото: lviv1256.com

Польські реставратори вже демонтували для відновлення шість статуй апостолів з огорожі Латинського кафедрального собору у Львові (базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії).

Серед інших проєктів – збереження фресок Францішека і Себастьяна Екштейнів на зводі нефа у львівському костелі Єзуїтів (Гарнізонна церква).

Польські фахівці також працюють у Вірменському кафедральному соборі. Нещодавно там завершили консервацію настінних розписів Яна Генріка Розена в пресвітерії собору; цього року заплановано законсервувати мозаїку із зображенням Святої Трійці, яку створив Юзеф Мехоффер.

Роботи проводять у колишньому госпіталі Святого Лазаря, заснованому 1618 року з ініціативи домініканського братства Святої Вервиці. Там планують зберегти рельєфи "Лазар перед будинком багатія" і "Лазар на лоні Авраама".

Гроші виділено також на ремонт і консервацію сходів зі скульптурою непорочного зачаття Діви Марії, які ведуть до барокового костелу Святого Антонія. Видання вказує, що в ньому хрестили відомого польського поета і драматурга Збіґнєва Герберта.

Також польські реставратори працюють у Винниках, Кам'янці-Подільському, Бердичеві, Тиврові, Жовкві.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.