Серпи часів Геродота знайдені у Дубні на Рівненщині. ФОТО

На острові Дубовець у межах Дубна Рівненської області археологи знайшли крем’яні жниварські знаряддя праці. Серпи лежали поряд один із одним на однаковій глибині.

"Знахідкам більш ніж два з половиною тисячоліття – це часи Геродота", – повідомив кореспондентові Радіо Свобода один з ініціаторів експедиції, керівник Міжрегіональної громадської організації "Дубенський археологічний осередок" Андрій Бардецький. Науковці припускають, що ними користувалися скіфи-орачі, сліди яких періодично знаходять на території південної Волині.

Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти
Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти

Це не найдавніші артефакти з експедиції на території пізньосередньовічного Свято-Воскресенського монастиря. Дещо раніше у давнішому горизонті на території розкопок були віднайдені сокири з опоки – знаряддя первісних мисливців.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети; віднайдені дев'ять поховань. Зараз тривають пошуки фундаменту монастирського храму.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети
Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети

Започаткувати експедицію "змусили" скарбошукачі та місцеве звірогосподарство, яке влаштувало на острові смітник. Археологи Андрій Бардецький та керівник відділу історико-культурного заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний створили проект, який минулоріч підтримала Британська рада в Україні, а нинішнього року – міська рада Дубна.

До розкопок долучилися практиканти з Національного університету "Острозька академія" та місцеві волонтери.

Довідково. Жіночий монастир, заснований у 1592 році князем Василем Костянтином Острозьким, рівно за 240 років був скасований указом російського імператора (на той час він був уніатським). Картографи оминули це місце, тож пошуковці розпочали роботу "всліпу", однак натрапили саме на територію монастиря.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.