Міністр культури РФ назвав чеського чиновника нацистом через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Конєву

Міністр культури Росії Володимир Мединський назвав старосту одного з районів Праги «гауляйтером» через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Івану Конєву.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на "РИА Новости".

Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Фото: Ондржей Шрамек/архів Праги-6

Раніше Ондржей Коларж, староста району Прага-6, де розташований пам'ятник, закрив його брезентом для захисту від вандалів, які регулярно обливають монумент червоною фарбою.

Мединський сказав, що РФ вдячна президенту Чехії Мілошу Земану, який виступає за збереження пам'ятника, а Коларжа назвав "гауляйтером".

"Прагу звільнили після падіння Берліна, 12 тисяч наших солдатів загинули під час звільнення Праги. Вдячні жителі міста збудували меморіал Конєву", — сказав російський міністр.

Речник президента Земана Іржи Овчарек заявив, що глава держави "повністю розуміє" обурення Мединського. Чинний президент Чехії відомий своїми проросійськими поглядами.

Водночас у Міністерстві закордонних справ критично прокоментували заяву міністра культури РФ.

"Я не вважаю цю заяву доречною. Думаю, вибачення допоможуть поліпшити ситуацію", — сказав глава МЗС Томаш Петричек.

У свою чергу, Віце-прем'єр Чехії Ян Гамачек запропонував провести референдум у районі Прага-6, аби жителі самі вирішили долю пам'ятника Конєву.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.