АНОНС: Відкриття виставки до 100-річчя Книжкової палати України

У Києві відбудеться урочисте відкриття виставки "Друковані видання періоду визвольних змагань українського народу (1917–1921 рр.)" з нагоди 100-літнього ювілею від заснування Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

Про це повідомляє Національний музей літератури України.

 

На виставці представлені книги, періодичні і продовжувані видання (газети, журнали), аркушева продукція (листівки, відозви, гасла тощо), образотворчі видання (плакати) того періоду.

Відвідувачі матимуть нагоду ознайомитися з вітчизняною друкованою продукцією різного спрямування, а саме: суспільно-політичними виданнями, урядовими документами, науковими працями, підручниками, посібниками, словниками, художньою літературою тощо.

Експоновано раритетні видання столітньої давнини, серед яких праці видатних громадських і культурних діячів України Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Івана Огієнка та інших.

Частину книжкової експозиції становлять різноманітні урядові документи (універсали Української Центральної Ради, Директорії, закони і розпорядження Генерального Секретаріату, Ради Народних Міністрів тощо) та суспільно-політична література (програми українських партій, агітаційно-пропагандистські видання, брошури з окремих питань громадського життя та ін.).

До уваги відвідувачів підготовлено велику добірку аркушевих видань та плакатів – листівки, відозви, гасла, за допомогою яких теренами України швидко поширювалася інформація щодо пересування військ, встановлення нової влади, проголошення законів, наказів тощо.

Ці видання віддзеркалюють діяльність національних органів влади (УНР, ЗУНР, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії) та органів радянської влади, розкривають особливості білогвардійського руху в Україні.

Час: 25 вересня, середа, 14:00

Місце: Національний музей літератури України, вул. Богдана Хмельницького, 11

Виставка триватиме з 18 вересня до 18 жовтня 2019 р.

Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Нами розчинять, а вами замісять», – промовив старий єврей невідомо до кого, крокуючи разом з іншими берестюками юдейської віри до ґетто повз хату на міському роздоріжжі.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».