У Парижі розпочався суд над жінками, які хотіли підірвати собор Паризької Богоматері

У Парижі розпочався суд над пʼятьма жінками, які намагалися підірвати начинений вибухівкою автомобіль перед ресторанами біля собору Паризької Богоматері, у центрі Парижа у 2016 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
ФОТО: Christophe Ena/AP

У ніч на 3 вересня 2016 року Інес Мадані (19 років) і Орнелла Гіллігманн (29 років) припаркували сірий Peugeot 607 без номерного знака на вузькій вулиці перед ресторанами біля Нотр-Дама.

Машина була завантажена шістьма газовими балонами. Жінки облили машину дизелем і кинули в неї запалену цигарку, але дизельне паливо виявилося не настільки легкозаймистою речовиною, як бензин, і машина не загорілася.

Авто, яке використовували для спроби теракту, Мадані взяла у свого батька. Раніше дівчину вже судили за спробу терористичної діяльності — вона підтримувала контакти з ключовими особами "Ісламської держави" (ІДІЛ) в Сирії і вербувала жінок займатися тероризмом у Франції.

Жінок заарештували через тиждень — 11 вересня 2016 року. Слідство встановило, що вони були повʼязані з жіночим терористичним рухом "Командос", яким, за словами паризького прокурора, керували представники ІДІЛ з Сирії.

Інес Мадані затримали в Бюссі-Сен-Антуані під Парижем разом з двома спільницями, в її сумочці знайшли письмову клятву вірності ІДІЛ. Ще одна з арештованих — 23-річна Сара Х. — раніше була заручена з двома французькими екстремістами, які скоїли смертельні напади у 2015 році.

Під час арешту одна з жінок вдарила ножем співробітника поліції, поранивши його в плече.

"Тільки поганий вибір палива завадив їхній спробі влаштувати криваву бійню біля собору", — заявив слідчий суддя.

Засідання у цій справі триватимуть до 11 жовтня.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.