Спецпроект

АНОНС: Лекція: "Бабин Яр: масове вбивство і пам’ять про нього"

29-30 вересня Україна і світ відзначає сумну річницю трагедії, що сталася в Бабиному Яру в Києві в 1941 році під час нацистської окупації.

На лекцію запрошує Національний музей історії України.

 

Що відбувалося в Києві в ті дні? Яку оцінку надала світова спільнота тим подіям? Яким було ставлення до збереження і вшанування пам'яті про трагедію Бабиного Яру в післявоєнному СРСР? Що відбувається навколо Бабиного Яру і пам'яті про трагедії, пов'язані з ним, у незалежній Україні?

Відповіді на ці та інші гострі, актуальні питання ви отримаєте під час лекції та "живого" спілкування з директором Українського центру вивчення історії Голокосту, д-ром Анатолієм Подольським.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 28 вересня, субота, 14.00-16.00

Місце: Національний музей історії України, (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.