Польща планує створити в Україні нові цвинтарі

Віцеголова польського Інституту національної пам’яті Кшиштоф Шваґжик заявив про сподівання Польщі отримати згоду від України на спорудження кладовищ, де можна буде поховати віднайдені останки поляків

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Польське радіо".

27 вересня Україна надала Польщі формальну згоду на проведення пошуково-ексгумаційних робіт.  

 

Шваґжик, директор Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам'яті, заявив, що до відповідних установ в Україні подано документи, щоб отримати дозвіл на проведення пошукових робіт.

Як він додав, наразі польська сторона клопочеться про дозвіл на відкриття робіт у кільканадцяти місцях, де спочивають поляки, що полягли або були вбиті у період польсько-більшовицької війни, 1939 року та 1943-44 років на Волині. 

За словами Шваґжика, обсяг пошукових робіт – величезний, йдеться про "сотні, а можливо, тисячі місць", і цим завданням повинна займатися нова установа, яка повинна мати назву: "Інститут національної пам'яті у справах пошуків в Україні"

Він висловив надію, що Польща отримає від України також згоду на спорудження кладовищ, де можна буде гідно поховати віднайдені останки поляків.

Нагадаємо, у 2017 році польській стороні було тимчасово заборонено проведення нових пошукових робіт на українській території та встановлення пам'ятників та пам'ятних знаків без погодження із профільними українськими держустановами.Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України стало відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, що були пошкоджені вандалами.

У серпні 2019 року президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда домовилися про наступне:

- польська сторона отримує дозвіл на поновлення пошуково-ексгуманцізаційних робіт;

- польська сторона зобов'язується впорядкувати українські місця пам'яті на території Польщі;

- заплановано утворити фактично нову, двохсторонню групу істориків, що діятиме під патронатом президентів з метою спільного дослідження польсько-українського минулого;

- планується спорудити "на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення".

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.