Спецпроект

В Україні обрали перших лауреатів відзнаки імені Гарета Джонса

Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка створив нову недержавну нагороду - відзнаку Гарета Джонса

По це пише сайт газети "День".

Відзнаку започаткували для вшанування та нагородження журналістів, видавців, науковців, меценатів за вагомий внесок у дослідження українських Голодоморів.

 

Учена рада інстітуту 17 вересня визначила перших лауреатів нагороди. Ними стали:

1. Івшина Лариса Олексіївна - головна редакторка газети "День", ініціаторка і авторка громадських заходів, публікацій та видань про Голодомори в Україні.

2. Марочко Василь Іванович - доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, головний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, голова Асоціації дослідників Голодоморів в Україні, автор дослідження "Енциклопедія Голодомору".

3. Прихода Мирослава Василівна - кандидатка філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, ініціаторка і керівниця видавничого проєкту "Журналіст Ґарет Джонс".

4. Сергійчук Володимир Іванович - журналіст, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, автор численних наукових досліджень і публікацій, присвячених Голодоморам в Україні.

"Місія журналіста - доносити цю правду до своїх читачів, глядачів, слухачів. Це, власне, і є журналістські стандарти. Таким журналістом був Ґарет Джонс, британець валлійського походження, який у 1930-ті роки розповів світові правду про те, що відбувалося в Україні, коли тут усе замовчувалося. Тому відзнака з гаслом "Правда і Честь" має ім'я Ґарета Джонса", - цитує "День" завідувача кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка Юрія Бондаря.  

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить присвячений Гарету Джонсу фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Стрічка вже отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.