Посли з 5 країн виступили проти фальсифікації Росією історичних фактів

Група послів з п'яти країн, акредитованих в Нідерландах, в тому числі Польщі, виступили проти фальсифікації Росією історії.

Про це повідомляє Польське радіо.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Польський посол Марцін Чепеляк, а також дипломати з Литви, Латвії, Естонії та Румунії написали спільний лист, який потім був опублікований голландською газетою Volkskrant.

Цей лист став своєрідною відповіддю послу Росії в Нідерландах, чия замітка була опублікована у виданні минулого тижня.

Російський дипломат написав, що пакт Молотова-Ріббентропа зовсім не був такий поганий, як все його описують, і що його не можна негативно оцінювати, тому що він був необхідний.

Посли з Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Румунії вирішили, що дане твердження не можна залишити без коментаря. У своєму листі вони написали, що виступають проти спроби зміни Росією історичних фактів і введення в оману громадськості, особливо щодо російсько-німецького пакту.

"Рішуче "ні" відбілюванню історії Другої світової війни Росією і промиванню мізків європейцям", - написало на своїй сторінці в Twitter посольство Польщі в Нідерландах.

Також дипломати нагадали про спільну заяву міністрів закордонних справ п'яти держав у 80-ту річницю підписання пакту.

Глави МЗС написали, що угода нацистської Німеччини і Радянського Союзу призвела до початку Другої світової війни і прирекла Європу на десятиліття страждань.

Міністри підкреслили, що пам'ять про лихоліття в минулому дає необхідні знання і силу, щоб протистояти тим, хто намагається воскресити або очистити нацистську і сталінську ідеології.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.