АНОНС: Лекція «Періодичний самвидав в УРСР — від політики до еротики»

Творча свобода 1960-х, всупереч очікуванням, тривала всього кілька років. Друковане слово, перш ніж дійти до читача, проходило через усі кола радянської цензури: тексти пристосовували до радянської ідеології, або ж не друкували зовсім.

PinchukArtCentre запрошує на третю лекцію літературної програми до виставки "Заборонене зображення".

 

У 1960-их з'являється негласне "табу" на імена неблагонадійних авторів.

Тоді ж розпочиналась доба самвидаву: автори самотужки поширювали вірші, прозу, публіцистику, переписуючи від руки, передруковуючи на машинках через копіювальний папір, фотографуючи, виготовляючи саморобні книги і періодику.

Але вже за декілька років виготовлення, розповсюдження і зберігання самвидаву стане кримінальним злочином, за ст. 62 КК УРСР від 5 до 10 років позбавлення волі.

Партнер заходу — Харківський літературний музей.

Кураторка літературної програми — Тетяна Пилипчук, співробітниця "Харківського ЛітМузею", кураторка виставкових та освітніх проектів.

Лектор: Вахтанг Кіпіані — український журналіст, публіцист, історик, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", засновник Музею-архіву преси.

Час: 10 жовтня, четвер, 19.00

Місце: PinchukArtCentre, вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2, 3-й поверх, експозиція виставки, м. Київ.

Реєстрація обов'язкова.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.