У Києві відкрили вуличну виставку про історію українського війська. ФОТО

14 жовтня до Дня захисника України на Хрещатику відкрилася виставка «Воїни. Історія українського війська»

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Виставка – оновлений проект УІНП, який презентує сучасні фото історичних реконструкторів у військових обладунках.

 

19 банерів виставки представляють однострої та зброю українських воїнів у різні історичні епохи, від часів Русі та Великого Князівства Литовського до сьогодення. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.

"Як напівжартома-напівсерйозно сказала одна з моїх колег, "Воїни повертаються на Майдан". І це глибоко символічно. Воїни повертаються – це те, що принципово і критично необхідно нині Україні.

Тут представлені воїни, яких з часів Русі намагаються приватизувати наші північні сусіди, які ставлять пам'ятники Анні Ярославні та князю Володимиру. Тут ми бачимо козацтво, яке так само впродовж століть намагалися представити холопами, розбійниками. Ми бачимо воїнів часів Української революції 1917-1921 років, воїнів УПА, яких так само намагалися дискредитувати з різних боків", - зазначила на відкритті Перший заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

 

На відкритті виставки виступили герої сучасної російсько-української війни: Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук, ветеран добровольчого батальйону "Січ" та полку поліції спеціального призначення "Київ" Ірина Цвілакомандирка батальйону "Госпітальєри", народна депутатка Яна Зінкевич. Також слово взяв відомий блогер і телеведучий Віталій Гайдукевич, який активно займається пропагандою нових підходів до патріотичного виховання в армії.

 

Виставка "Воїни. Історія українського війська" експонуватиметься на Хрещатику протягом місяця.

 

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб