У церкві на Закарпатті виявили цінний мурал XIV століття. ФОТО

У Вишківській церкві на Хустщині (Закарпаття) під шаром вапна виявили мурал, який датують XIV століттям.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на 

<a href=
Фото: Mukachevo.net.

"Багато хто знає про знайдені нещодавно у тячівському реформатському соборі середньовічні фрески. А от у Вишківській церкві на Хустщині (Закарпаття) нещодавно з-під шару вапна оголили цілий мурал, який датують XIV століттям. Будете у Вишкові – гляньте. Це дивовижно, що можемо бути свідками таких унікальних знахідок", – пише видання.

Дослідники вважають першою письмовою згадкою про церкву і селище Вишково одну із грамот короля Ласло IV, датовану 1281 роком. Припускають, що спочатку церква була дерев'яною, а потім на її місці звели кам'яну споруду.

За архітектурними формами церкву відносять до 1300-х років. Відомо, що у 1326 році архієпископ естерґомський Болесло затвердив права культової споруди.

 
Фото: Mukachevo.net.

У грамоті, підписаній королем Карлом-Робертом 1329 року, якою селищу Вишково були подаровані додаткові права, зокрема, згадується, що місто мало можливість самостійно обирати священника, який отримував десятину та мав право складати заповіт. Також збереглися записи в реєстрі папської десятини, які датовані 1333 роком.

 

Пастир Ласло Гереші створив записи з детальним описом, щоб зберегти дані про настінні розписи, бо у жовтні 1867 року почалась побілка церкви. У 1874 році Флоріш Ромер у своїх записах зазначав, що під шаром вапна на стінах церкви містяться фрески.

Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Нами розчинять, а вами замісять», – промовив старий єврей невідомо до кого, крокуючи разом з іншими берестюками юдейської віри до ґетто повз хату на міському роздоріжжі.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».