Спецпроект

МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом

МЗС Німеччини проти того, аби німецький Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом українського народу.

Як повідомляє "Європейська правда", про це в інтерв'ю українській службі Deutsche Welle заявив депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольд Фаатц, який розповів про перебіг засідання петиційного комітету.

 

Як повідомлялося, комітет німецького Бундестагу у понеділок почав розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Наприкінці травня петиція із відповідним закликом до німецького парламенту набрала необхідний мінімум у 50 тисяч голосів для її розгляду.

"МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року. На мою думку, цей аргумент є дуже технократичним.

Те ж саме стосується й іншого аргументу – що, окрім українців, це штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема, в Росії, на Кавказі. Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку", - заявив німецький депутат.

Він назвав таку аргументацію небезпечною, оскільки вона може призвести до вимог нацистів не визнавати гітлерівський геноцид, який так само відбувся до визначення цього поняття.

"Це рішення МЗС хибне ще й тому, що це означає стати на коліна перед Росією. Очевидно, ніхто не хоче створювати нові теми для конфронтації з Росією", - додав парламентар.

Фаатц підкреслив, що у зв'язку з оцінкою МЗС можна очікувати, що петиційний комітет відхилить петицію.

"Я вважаю це неправильним. Колеги, які вважають так само, найімовірніше, подадуть заявку на те, щоб голосувати за цю петицію в Бундестазі окремим пунктом. Але, ймовірно, більшості для прийняття цієї петиції у Бундестазі не знайдеться", - додав він.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.