НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "75 років визволення України"

Національний банк України із 22 жовтня 2019 року вводить в обіг пам'ятну монету присвячену вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу НБУ.

 

"Присвячена (пам'ятна монета - ред.) вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні, звільненню України від нацистських окупантів восени 1944 року, пам'яті та примиренню воїнів, які віддали життя за Україну", - йдеться в повідомленні.

Монета з нейзильберу "75 років визволення України" вводиться в обіг із 22 жовтня 2019 року номіналом 5 гривень та тиражем 40 тисяч штук.

 

На аверсі монети "75 років визволення України" розміщено: малий Державний Герб України, праворуч від якого вертикальні написи: УКРАЇНА та рік карбування монети 2019; на дзеркальному тлі композицію, що символізує боротьбу за визволення Батьківщини – стилізовані зображення: літака (угорі), абриси воїнів-захисників, стрілецьку зброю, танк; унизу на тлі пагорбів номінал – 5 ГРИВЕНЬ; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч на дзеркальному тлі).

 

На реверсі монети розміщено: праворуч – стилізовані червоні пелюстки маку пам'яті (за мотивами символу пам'яті жертв війни автора С. Мішакіна), у центрі яких написи 1944 – 2019; ліворуч на рельєфному тлі – профіль чоловіка (дзеркальний), який тримає на руках дитину з лавровою гілкою.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці