АНОНС: У Києві готують мітинг пам'яті кримськотатарського льотчика Амет-Хана Султана

У Києві відзначать 99-ту річницю від дня народження кримськотатарського льотчика, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

 

"25 жовтня 2019 о 16:00 в Парку Вічної Слави міста Києва відбудеться церемонія покладання квітів до пам'ятника великого сина кримськотатарського народу, двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-випробувача, активного учасника кримськотатарського національного руху Амет-Хана Султана", – написав Чубаров на своїй сторінці в Facebook.

У церемонії візьмуть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу, державні та громадські діячі України.

У Сімферополі російська влада міста також планує пам'ятний захід, приурочений до 99-річчя від дня народження льотчика.

У програмі заходу будуть молебень, пам'ятний мітинг, виступи представників влади півострова.

Час: 25 жовтня, п'ятниця, 16.00

Місце: Парк Вічної Слави міста Києва, вул. Лаврська, 15

Довідка:

Амет-Хан Султан

Діяч кримськотатарського народу, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в Алупці. Батько – лакець (родом із аулу Цовкра-1 в Дагестані), мати – кримська татарка.

За батьками Амет-Хана вважають своїм національним героєм як дагестанці, так і кримські татари. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив особисто 30 і в складі групи 19 літаків люфтваффе (повітряні сили нацистської Німеччини). За час льотної роботи пілот освоїв приблизно 100 типів літальних апаратів, його наліт склав 4237 годин.

Амет-Хан Султан загинув при виконанні випробувального польоту на літальній лабораторії Ту-16. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

14 травня 2015 року Верховна Рада України присвоїла аеропорту "Сімферополь" ім'я Амет-Хана Султана. Його ім'я носить також аеропорт Махачкали (Дагестан, Росія).

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб