Засідання суду щодо проспектів Бандери та Шухевича пройшло з бійкою та "замінуванням". ВІДЕО

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 28 жовтня продовжив розглядати апеляцію на скасування рішення про перейменування Московського проспекту та проспекту генерала Ватутіна в Києві

Про це повідомдяє Insider.

На засіданні представники громадських організацій, що відстоюють радянські назви проспектів, висловили недовіру складу суду

 
theinsider.ua

Причиною для недовіри стали викрики прибічників декомунізації біля будівлі суду, які нібито "висловлювали впевненість, що рішення буде на їхню користь". Таким чином, на думку противників декомунізації, це може бути тиском на суддів, а тому вони не можуть бути впевненими у їхній неупередженості.

Колегія дала їм час на висловлення недовіри у письмовому вигляді. 

У засіданні оголошено перерву.

Приблизно о 13-й годині присутніх у приміщенні суду евакуювали через "замінування".

Також у приміщенні суду сталася бійка. Депутат Київради Володимир Назаренко пізніше розповів журналістам, що спілкувався із чоловіками, які представляли противників перейменування вулиць. Він називає їх "охоронцями Олени Бережної". Саме Бережна представляє інтереси ГО, які домоглися скасування перейменувань.

За словами Назаренка, чоловіки почали штовхати його, після чого виникла бійка між ними та націоналістами.

"Одне діло, коли ці тітушки просто ходять на засідання, інше - коли починають розпускати руки", - сказав Назаренко.

Поспілкуватися з іншої стороною конфлікту журналістам не вдалося - вони швидко залишили територію суду.

Зрештою, колегія суддів ухвалила рішення, що заяву про відвід розглядатиме інший суддя. Коли це буде, невідомо.

 
theinsider.ua

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року. 

У червні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом Олени Бережної та низки громадських організацій скасував рішення про перейменування проспектів. На рішення Українським інститутом національної пам'яті було подано апеляцію, розгляд якої почався у жовтні. 28 жовтня відбулося друге засідання.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб