1 листопада 1918

"Листопадовий зрив" у питаннях та відповідях: УІНП випустив новий ролик. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті започаткував проект «ІстФакт». Він має популяризувати історію України через емоційне, яскраве, динамічне, але водночас без зайвого пафосу, відео, детально переповідаючи малознані сюжети часів Української революції.

Про це повідомляє сайт УІНП.

 

Формат проекту – 5-хвилинні відеоролики в стилі "запитання-відповіді" з поєднанням прямої мови спікера і відеоряду (хроніка, інфографіка, анімація, карти, світлини, відео з реконструкцій історичних подій, моушн-графіка). Передбачається, що "ІстФакт" стане додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Ролики присвячені Українській революції 1917-1921 років.

У першому випуску, присвяченому "Листопадовому зриву" 1918 року, відомий спікер, історик Володимир В'ятрович розповів, чому у військового перевороту така дивна назва, як за одну ніч можна було взяти під свій контроль ціле місто, чому Львів треба було захоплювати, і чи була в України війна з Польщею.

Також відео знайомить із маловідомими фактами та таємницями часів Листопадового чину: як Львів, заснувши на Ґеловін у жовтні ще в монархії Габсбурґів, прокинувся у листопаді під владою Української національної ради, і як Дмитру Вітовському вдалося це здійснити протягом двох годин без жодного пострілу, не проливши ні краплі крові.

А ще - навіщо підприємцю Михайлу Лазорку був потрібен шафран та що зробила його дружина, аби над Ратушею Львова замайорів український синьо-жовтий стяг.

Наступні випуски розкажуть про тризуб як державний герб УНР, історію створення "Щедрика", бій за Вознесенськ, кримську операцію Петра Болбочана та про хорунжого Армії УНР і першого патріарха Київського і всієї України Мстислава. 

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.