Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади припинило своє існування

Члени Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади провели загальні збори, на яких ухвалили рішення про розпуск організації

Заяву про це оприлюднив сайт "Український погляд".

Збори відбулися 28 вересня 2019 року в "Українському домі" в Торонто.

 

Розпусити організацію вирішили через малу кількість її активних членів.

"Письмове й усне опитання усіх членів вказало, що переважна більшість повністю погодилися на цей крок та уповажнила Головну Управу формально закінчити існування організації", - йдеться у заяві.

Наприкінці 1940-х та початку 1950-х років значна частина тих колишніх вояків УПА, що перебували в Західній Європі, переїжджає до США та Канади. Вони засновують низку ветеранських формувань - зокрема Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Під час з'їзду в 1966 році ця структура об'єдалася із ветеранськими станицями Канади. У результаті з'явилося Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади. 

ОКВ УПА США і Канади разом із Товариством колишніх Вояків УПА ім. генерала Тараса Чупринки в 1970-х роках ініціювало видання серії збірок документів та матеріалів "Літопис УПА". Для цього було створено окремене видавництво. Загалом за всі роки побачило сві близко 130 томів "Літопису". За часів незалежності видавництво перемістилося в Україну.

"Сьогодні "Літопис УПА" з осідком у Львові, де знаходиться багато виданих книг, також у стані ліквідації. Цією справою займається Ліквідаційна комісія, головою якої є Осип Жигар", - додають автори повідомлення.

Прапори об'єднання передали на збереження до Українського Документаційно–Дослідного Центру в Торонто та музею Української православної церкви США в Баунд Бруці.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..