Спецпроект

СБУ знайшла вандала, який розмалював свастиками меморіал жертвам Голокосту. ФОТО

Співробітники Служби безпеки України та поліції встановили чоловіка, який осквернив пам’ятний знак жертвам Голокосту у Голованівську Кіровоградської області

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Зловмисник фарбою намалював свастики та зробив антисемітські написи на меморіальному комплексі, спорудженому на місці страти нацистами понад дев'ятсот євреїв у часи Другої світової війни.

 

У відомстві зазначають, що вандалом виявився "один із представників мистецьких кіл Києва". У центрі столиці за високим парканом знаходиться декілька його приватних будівель, на території яких він виготовляв з металу свастики. Ними киянин прикрашав своє помешкання, зовнішній фасад і паркан присадибної ділянки, дитячу кімнату та хатні речі.

 

Під час обшуку в чоловіка знайшли майже тридцять металевих свастик, карти Кіровоградської і Миколаївської областей та відповідні записи із відмітками об'єктів для вчинення актів вандалізму, аерозольні фарби - такі ж самі, як ті, якими обмальований меморіал.

Правоохоронці також вилучили жорсткі диски, друковані антисемітські матеріали та електропилку, якою вирізьблювались свастики на пам'ятних знаках.

Зловмиснику повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 161 "(умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності") та ч. 3 ст. 297 ("наруга над могилою, іншим місцем поховання") Кримінального кодексу України.

 

Статті передбачають до п'яти років обмеження волі або до семи років в'язниці.

Слідство з'ясовує, чи причетний киянин до недавньої наруги над пам'ятними знаками жертвам Голокосту в Миколаївській області. 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.