In memoriam. Померла багаторічна директорка Музею Ханенків

Віра Виноградова, колишня керівниця Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, померла 2 жовтня

Про це повідомляє сайт музею.

Працювати до Музею Ханенків (у ті часи - Київського музею західного та східного мистецтва) Віра Виноградова прийшла у 1994 році, маючи великий досвід роботи в інших закладах культури. Два роки потому вона очолила музей.

 

"Саме Віра Іллівна створила нинішній Музей Ханенків. Своєю енергією вона вдихнула нові сили у досвідчених працівників та запросила до музею нову генерацію мистецтвознавців, культурологів, істориків, філологів.

Вони впровадили нові стандарти й практики наукової роботи, музейної освіти, соціальної турботи та комунікації, обліку, збереження та реставрації, фінансової справи та господарювання", - зазначає прес-служба музею.

Саме завдяки зусиллям Виноградової був завершаений тривалий капітальний ремонт обох будівель музею. 

"Дві черги реставрації були завершені протягом 10 років - вже 1998-го відкрилася оновлена експозиція європейського мистецтва в Домі Ханенків (Терещенківська, 15), 2006-го - нова експозиція азійського мистецтва (Терещенківська, 17). Це був потужний старт нового етапу в історії музею", - написала у Facebook нинішня директорка музею Катерина Чуєва.

Музей Ханенків Віра Виноградова очолювала 22 роки. У 2018 році вона пішла з посади через стан здоров'я.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Акула пера у підпіллі. До дня народження Петра Федуна-"Полтави"

На пошук і ліквідацію однієї людини у 1951 році «совєти» кинули 4 574 офіцерів і солдатів, із них – 60 інструкторів із 110 службово-розшуковими собаками, 500 курсантів навчального загону МГБ, 230 автомашин. Ким був легендарний «Полтава», що на його пошуки спорядили кілька полків чекістів?

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.