Дах сільської школи на Київщині побудували з уламків старої церкви. ФОТО. ВІДЕО

На Київщині на даху школи активісти виявили помальовані іконами балки. На місці навчального закладу раніше стояла дерев'яна церква, яку розібрали комуністи.

Про це повідомляє ТСН.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

До школи села Русанів на Київщині група реставраторів приїхала зі столиці на запрошення місцевих активістів. Вони опублікували в інтернеті зображення даху освітнього закладу, на якому старовинні ікони.

Малюнки виявили, коли почали ремонт даху будівлі. Раніше селом ходили чутки, що на горищі є образи святих, але ніхто їх не бачив.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

Пані Марії було років шість, коли з мамою ходила до церкви. Коли на її місці звели школу, то вона до першого класу пішла. Жінка пам'ятає, що храм був дуже великий, дерев'яний. Образи були намальовані на стінах.

"Церква була дуже красива. Помальована. Художник, мабуть, якийсь малював доладний. З лівої сторони сходи на другий поверх, де хор співав по празниках", - згадує.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

У Чернігівському обласному архіві знайшли документи про храм у Русанові. Зведена церква у 1851 році на честь святителя Христова Миколая. Будівля дерев'яна на кам'яному фундаменті.

Знайти зображення саме Русанівського храму не вдалося, але в одному з документів йдеться про те, що його звели за планом церкви у Микільській Слобідці біля Києва. Храм простояв майже 90 років, доки за нього не взялися комуністичні активісти. Усе цінне забрали, а церкву розібрали на будматеріали.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

"Хто буде розбирать церкву, той буде дерево на хату брать. А тоді такі були активісти, що пішли на це. Ікони знімали. Вони з ікон, з портретів золото змивали", - згадує місцева жителька пані Марія.

Сільський голова вже мріє про експозицію. У центрі села можна було б виділити приміщення, скласти фрагменти зображень і роздивитися, до яких ікон молилися бабусі й дідусі.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.