Дах сільської школи на Київщині побудували з уламків старої церкви. ФОТО. ВІДЕО

На Київщині на даху школи активісти виявили помальовані іконами балки. На місці навчального закладу раніше стояла дерев'яна церква, яку розібрали комуністи.

Про це повідомляє ТСН.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

До школи села Русанів на Київщині група реставраторів приїхала зі столиці на запрошення місцевих активістів. Вони опублікували в інтернеті зображення даху освітнього закладу, на якому старовинні ікони.

Малюнки виявили, коли почали ремонт даху будівлі. Раніше селом ходили чутки, що на горищі є образи святих, але ніхто їх не бачив.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

Пані Марії було років шість, коли з мамою ходила до церкви. Коли на її місці звели школу, то вона до першого класу пішла. Жінка пам'ятає, що храм був дуже великий, дерев'яний. Образи були намальовані на стінах.

"Церква була дуже красива. Помальована. Художник, мабуть, якийсь малював доладний. З лівої сторони сходи на другий поверх, де хор співав по празниках", - згадує.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

У Чернігівському обласному архіві знайшли документи про храм у Русанові. Зведена церква у 1851 році на честь святителя Христова Миколая. Будівля дерев'яна на кам'яному фундаменті.

Знайти зображення саме Русанівського храму не вдалося, але в одному з документів йдеться про те, що його звели за планом церкви у Микільській Слобідці біля Києва. Храм простояв майже 90 років, доки за нього не взялися комуністичні активісти. Усе цінне забрали, а церкву розібрали на будматеріали.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

"Хто буде розбирать церкву, той буде дерево на хату брать. А тоді такі були активісти, що пішли на це. Ікони знімали. Вони з ікон, з портретів золото змивали", - згадує місцева жителька пані Марія.

Сільський голова вже мріє про експозицію. У центрі села можна було б виділити приміщення, скласти фрагменти зображень і роздивитися, до яких ікон молилися бабусі й дідусі.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці