АНОНС: Вахтанг Кіпіані презентує книгу "Справа Василя Стуса" на Волині

Презентації за участю головного редактора "Історичної правди" відбудуться у Луцьку, Острозі, Нетішині та Рівному

У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув'язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом "Секретно". 

 

Книга вийшла у видавництві "Віват" 2019 року.

Луцьк.

11 листопада, понеділок, 15.00

Місце: Волинський обласний краєзнавчий музей (вул. Шопена, 20).

Острог

12 листопада, вівторок, 14.00

Місце: Національний університет "Острозька академія" (вул. Семінарська, 2), аудиторія П-5.

Нетішин.

12 листопада, вівторок, 18.00

Місце: Нетішинський Хаб (вул. Шевченка,3, вхід від паркової зони). 

Рівне.

13 листопада, середа, 18.00

Місце: "Майстерня міста" (вул. Лермонтова, 6, вхід від паркової зони). 

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком

Партії «хамелеони»

В Україні зареєстровано 352 політичних партії. За цим показником вона посідає перше місце в Європі. Однак партії у нас не лише активно реєструються, а й перейменовуються. 44% діючих партій хоча б раз за історію існування змінили свою назву. В останні роки кількість перейменувань партій перевищує кількість нових реєстрацій.