В Одесі розбили меморіальну дошку на честь українського активіста, загиблого 2 травня

П‘ятеро невідомих у балаклавах розбили одеську меморіальну дошку пам'яті українського активіста Ігоря Іванова, якого вбили 2 травня 2014 року.

Про це пише "Новинарня" з посиланням на активіста Сергія Стерненка.

 

Активіст зазначає, що за 30 метрів стоїть пост Нацгвардії, навколо – чимало камер. Інцидент стався у центрі міста.

"Дерибасівська фактично. Проросійські колаборанти нахабніють останнім часом. Стають дуже активними. Їх не карають, правоохоронні органи майже нічого не роблять у цьому напрямку.

Якщо зараз не збивати російську агентуру, вже скоро, як і у 2014, РФ виведе на вулиці тисячі живих мерців та почнеться нова фаза гібридної війни", – акцентує Стерненко.

У пресслужбі поліції Одеської області подію кваліфікували як хуліганство. Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: частина 2 статті 296 ККУ.

"Про розбиту табличку, встановлену у пам'ять про загиблих під час трагічних подій 2 травня 2014 року, до поліції повідомили громадяни. Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група Приморського відділу поліції", – інформують речники поліції.

Ігор Іванов – десятник Одеського осередку "Правого сектора". Його застрелили проросійські активісти, що напали на мирну ходу за Єдність України 2 травня 2014 року.

2 травня 2014 року в Одесі в результаті масових заворушень, спровокованих проросійськими елементами, загинули 48 осіб, постраждали близько 300. Почалися сутички в центрі міста, де були застрелені кілька людей з проукраїнського табору. Потім проукраїнські активісти прийшли на Куликове поле, на якому розташовувалося наметове містечко сепаратистів. Намети загорілися, почалася пожежа в Будинку профспілок, в якій також загинули люди.

Першими жертвами протистояння були українські патріоти, яких розстрілювали сепаратисти в районі Грецької площі. Близько 40 осіб загинули під час пожежі в Будинку профспілок на Куликовому Полі, де перебували антимайданівці та інші прибічники російських ідей.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці