В Одесі розбили меморіальну дошку на честь українського активіста, загиблого 2 травня

П‘ятеро невідомих у балаклавах розбили одеську меморіальну дошку пам'яті українського активіста Ігоря Іванова, якого вбили 2 травня 2014 року.

Про це пише "Новинарня" з посиланням на активіста Сергія Стерненка.

 

Активіст зазначає, що за 30 метрів стоїть пост Нацгвардії, навколо – чимало камер. Інцидент стався у центрі міста.

"Дерибасівська фактично. Проросійські колаборанти нахабніють останнім часом. Стають дуже активними. Їх не карають, правоохоронні органи майже нічого не роблять у цьому напрямку.

Якщо зараз не збивати російську агентуру, вже скоро, як і у 2014, РФ виведе на вулиці тисячі живих мерців та почнеться нова фаза гібридної війни", – акцентує Стерненко.

У пресслужбі поліції Одеської області подію кваліфікували як хуліганство. Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: частина 2 статті 296 ККУ.

"Про розбиту табличку, встановлену у пам'ять про загиблих під час трагічних подій 2 травня 2014 року, до поліції повідомили громадяни. Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група Приморського відділу поліції", – інформують речники поліції.

Ігор Іванов – десятник Одеського осередку "Правого сектора". Його застрелили проросійські активісти, що напали на мирну ходу за Єдність України 2 травня 2014 року.

2 травня 2014 року в Одесі в результаті масових заворушень, спровокованих проросійськими елементами, загинули 48 осіб, постраждали близько 300. Почалися сутички в центрі міста, де були застрелені кілька людей з проукраїнського табору. Потім проукраїнські активісти прийшли на Куликове поле, на якому розташовувалося наметове містечко сепаратистів. Намети загорілися, почалася пожежа в Будинку профспілок, в якій також загинули люди.

Першими жертвами протистояння були українські патріоти, яких розстрілювали сепаратисти в районі Грецької площі. Близько 40 осіб загинули під час пожежі в Будинку профспілок на Куликовому Полі, де перебували антимайданівці та інші прибічники російських ідей.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.