АНОНС: У Києві розкажуть про повсякдення українських науковців міжвоєнного часу

Лекція Оксани Юркової "ВУАН: незнане академічне повсякдення у міжвоєнний час" відбудеться 14 листопада.

Минулого року, у листопаді 2018 р., Національна академія наук України відзначила своє сторіччя. На ювілейних святкуваннях традиційно говорили про значні здобутки Академії, віхи її історичного розвитку, видатних вчених та їхні наукові досягнення й відкриття.

 

Згадали також про важкі випробування, які випадали на долю українських науковців у часи Української революції та Другої світової війни, репресії та переслідування.

Але за лаштунками пишномовних промов та вітань знову ж таки традиційно залишилася "кухня" академічного життя – академічне повсякдення у всьому його різнобарв'ї. Ця лекція, що ґрунтуватиметься на численних джерелах, якщо не заповнить прогалину, то принаймні поставить на порядок денний низку питань про академічне повсякдення у міжвоєнний час:

Як учені організовувались для створення Академії?

Як вони підлаштовувались під різні політичні режими для того, аби зберегти установу та вижити самим?

Як академіки спілкувались і через що сварились? Як та чому інтригували і хто був найзапеклішим інтриганом?

Як науковці "вибивали" гроші та приміщення для установ?

Де та як жили науковці? Яким був їхній розпорядок дня? Як вони захищали свої дисертації?

Як вшановувалась пам'ять померлих колег та як відбувались похорони президентів ВУАН?

Зрештою, як та коли радянській владі вдалось приборкати Академію?

Не будуть залишені поза увагою питання академічних сексотів, репресій проти вчених та вияви академічної солідарності.

Оксана Юркова - кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України. До сфери наукових зацікавлень входить українська та російська історіографія ХХ століття, історія української науки, біографістика, грушевськознавство, історична іконографія, електронні інформаційні ресурси.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

14 листопада, четвер, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Вхід вільний.

Лекція відбудеться в рамках проекту A posteriori. Історичний лекторій.

Подія у Facebook.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.