АНОНС: У Києві проведуть три заходи, присвячені падінню комунізму в Східній Європі

13 листопада в Києві відбудуться круглий стіл, відкриття двох фотовиставок та дискусія, пов'язані з темою демократичних трансформацій у східноєвропейських країнах наприкінці 1980-х років.

Старт подіям, які отримали назву "Оксамитова революція" стало побиття силовиками студентів 17 листопада, а вже 29 грудня президентом Чехословаччини стає відомий дисидент та драматург Вацлав Гавел. Це був один із найдемократичніших у Європі сценаріїв прощання з комуністичною імперією.

До 30-річчя подій, які змінили європейську історію, Посольства Чеської Республіки та Словацької Республіки спільно з Українським інститутом національної пам'яті, Національним Меморіальним Комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Майдану, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київською міською державною адміністрацією організовують низку заходів, які відбудуться в Києві.

 

Круглий стіл "30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети"

В обговоренні візьмуть участь українські, чеські та словацькі історики.

Теми дискусій:

Опозиційний рух на території УРСР та ЧССР у 60-80-х рр. ХХ ст.;
• Український, чеський та словацький сценарії демократичних революцій кінця 80-х рр.;
• Співпраця між українською польською та чехословацькими опозиціями;
• Подолання наслідків тоталітаризму в політиці національної пам'яті.
• Фактор лідера у історіях демократичних революцій Центрально-Східної Європи.

Учасники:

1. Патриляк Іван Казимирович – д.і.н., професор, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

2. Тиліщак Володимир Семенович – к.і.н., заступник Голови Українського інституту національної пам'яті

3. Віднянський Степан Васильович – д.і.н., член-кореспондент НАН України, професор, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії Національної академії наук України.

4. Кірсенко Михайло Володимирович – д.і.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри історії Факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".

5. Мотрук Світлана Миколаївна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

6. Малацай Ірина Володимирівна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

7. Крупник Любов Орестівна - к.і.н., доцент, головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті

8. Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

9. Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка).

Модератор: Бака Віталій Олександрович – к.і.н., головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті.

13 листопада, середа, 10:00.

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60), ауд. 205.

 

 Фотовиставки про події 1989 року в Чехословаччині

Увазі киян буде представлено дві фотовиставки:

- "Оксамитова революція 1989 року", яку презентує посольство Чеської Республіки, та

- "Дорогою до свободи" яку презентує посольство Словацької Республіки.

Показові світлини провідних фотографів, тексти того часу та архівні матеріали зафіксували переломні моменти кінця 80-х років та натхненну атмосферу періоду закінчення 40 років комуністичної диктатури в Чехословаччині.

13 листопада, середа, 15:00.

Місце: вул. Хрещатик, 36.

Подія у Facebook.

 

Публічна дискусія про революції кінця 1980-х у Європі

Учасники дискусії:

- Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

- Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка)

- Олег Бажан, к.і.н, доцент, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії НАН України.

Модератор: Євген Шатілов - науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, координатор історичного фестивалю LEGIO HISTORICA.

13 листопада, середа, 18:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Подія у Facebook.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.