У Дрездені з музею викрали «безцінні» коштовності на 1 млрд євро

У Дрездені злодії пограбували музей старовинних ювелірних виробів «Зелене склепіння», викравши «безцінні» експонати початку XVIII століття, повідомляє місцева поліція і представники музею.

Про це інформує Радіо Свобода.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї
Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї "Зелене склепіння" (архівне фото)

За повідомленням, на камери відеоспостереження в музеї потрапили двоє підозрюваних. Вони проникли в музей через вікно вранці 25 листопада, попередньо розпилявши ґрати і розбивши скло. Їхні особи поки що не встановлені.

Грабіжники розбили три вітрини і забрали коштовності. Збитки попередньо оцінюють приблизно в мільярд євро.

У музеї зберігають близько чотирьох тисяч коштовностей, виготовлених зі слонової кістки, срібла, золота і дорогоцінного каміння.

Директор музею Маріон Акерманн охарактеризувала викрадені витвори як "безцінні", і заявила, що їх неможливо буде продати на відкритому ринку.

"Ми говоримо тут про об'єкти величезної культурної цінності, – додав заступник директора музею Дірк Синдрам. – Це майже світова культурна спадщина. Ніде більше немає колекції прикрас у такому вигляді, якості й кількості".

Ця колекція була заснована у XVIII столітті саксонським курфюрстом Августом Сильним. Колекція вціліла під час Другої світової війни, вона була вивезена в Москву як військовий трофей, але в 1958 році її було повернуто в Дрезден.

Один з найвідоміших і найцінніших скарбів музею, Дрезденський зелений діамант, не був викрадений, оскільки він зараз перебуває на виставці в нью-йоркському Метрополітен-музеї.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.