У Дрездені з музею викрали «безцінні» коштовності на 1 млрд євро

У Дрездені злодії пограбували музей старовинних ювелірних виробів «Зелене склепіння», викравши «безцінні» експонати початку XVIII століття, повідомляє місцева поліція і представники музею.

Про це інформує Радіо Свобода.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї
Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї "Зелене склепіння" (архівне фото)

За повідомленням, на камери відеоспостереження в музеї потрапили двоє підозрюваних. Вони проникли в музей через вікно вранці 25 листопада, попередньо розпилявши ґрати і розбивши скло. Їхні особи поки що не встановлені.

Грабіжники розбили три вітрини і забрали коштовності. Збитки попередньо оцінюють приблизно в мільярд євро.

У музеї зберігають близько чотирьох тисяч коштовностей, виготовлених зі слонової кістки, срібла, золота і дорогоцінного каміння.

Директор музею Маріон Акерманн охарактеризувала викрадені витвори як "безцінні", і заявила, що їх неможливо буде продати на відкритому ринку.

"Ми говоримо тут про об'єкти величезної культурної цінності, – додав заступник директора музею Дірк Синдрам. – Це майже світова культурна спадщина. Ніде більше немає колекції прикрас у такому вигляді, якості й кількості".

Ця колекція була заснована у XVIII столітті саксонським курфюрстом Августом Сильним. Колекція вціліла під час Другої світової війни, вона була вивезена в Москву як військовий трофей, але в 1958 році її було повернуто в Дрезден.

Один з найвідоміших і найцінніших скарбів музею, Дрезденський зелений діамант, не був викрадений, оскільки він зараз перебуває на виставці в нью-йоркському Метрополітен-музеї.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.