У стіні італійського музею знайшли картину Клімта «Портрет жінки». Вважалося, що її вкрали 22 роки тому

В італійському місті Пʼяченца знайшли картину австрійського художника Густава Клімта «Портрет жінки», вартість якої оцінюється в €60 мільйонів. Полотно було вкрадене в 1997 році і входило до списку найбільш розшукуваних предметів мистецтва Італії.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 

10 грудня 2019 року "Портрет жінки" виявив працівник одного з муніципальних підприємств Пʼяченци, який чистив стіни галереї Річчі Одді від плюща.

Він побачив закриту залізними дверима порожнину в стіні; всередині лежала картина, загорнена в чорний пакет для сміття. Співробітники галереї впізнали в ній "Портрет жінки" Клімта.

Вони вивчили печатки і штампи на звороті полотна і припустили, що знахідка є оригіналом (раніше спливало близько шести або семи підробок "Портрета жінки"). Однак остаточно її справжність визначить експертиза.

Вважається, що крадії планували повернутися по полотно Клімта, але не зуміли зробити це через посилені заходи безпеки в галереї Річчі Одді.

Очільник департаменту культури мерії Пʼяченци Джонатан Папамаренг піддав сумніву цю версію. По-перше, за його словами, після крадіжки територію галереї ретельно оглядали. По-друге, полотно дуже добре збереглося.

"Воно у відмінному стані. Важко повірити, що воно впродовж 22 років було заховано в стіні, близько до землі й рослин", — говорить Папамаренга.


Довідково. Густав Клімт написав картину "Портрет жінки" в 1916 або 1917 році. У 1925-му полотно купив аристократ з Пʼяченци Джузеппе Річчі Одді. Колекціонер заповідав своє зібрання предметів мистецтва місту, і після його смерті їх виставили у галереї, яка отримала його імʼя. "Портрет жінки" був найціннішим експонатом галереї Річчі Одді.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?