Путін напряму звинуватив Польщу у змові з Гітлером

Президент Росії Володимир Путін звинуватив Польщу в розв’язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в «єврейському питанні».

Про це він заявив під час розширеної колегії Міноборони та на зустрічі з керівництвом Держдуми, повідомляє "Коммерсантъ".

 
Фото: Глєб Щєлкунов / "Коммерсантъ"

Видання пише, що "на адресу керівництва Польщі того часу з вуст президента Росії чулася добірна лайка".

Раніше на зустрічі з лідерами СНД Путін теж розкритикував Польщу. На колегії Міноборони він сказав все те саме, що і лідерам СНД, тільки тоді, пише видання, він користувався "архівними документами".

Путін розкритикував резолюцію Європейського парламенту, яка, на його думку, "ставить мало не на одну дошку Німеччину і Радянський Союз, натякаючи або навіть прямо кажучи про те, що Радянський Союз несе повну відповідальність за початок Другої світової війни".

"Це, звичайно, нісенітниця і маячня! Радянський Союз був останньою країною в Європі, яка підписала пакт про ненапад з Німеччиною. Останньою […] Так, пакт Молотова — Ріббентропа, так, він був підписаний. І там був секретний так званий договір про розподіл сфер впливу. А чим займалися європейські країни до цього?

Рівно тим самим! Усі зробили те ж саме! Починаючи з 1938 року, коли Гітлер висунув свої претензії на частину Чехословаччини, Велика Британія та Франція здали свого союзника, хоча в них був договір з Чехословаччиною про взаємодопомогу, і надали Гітлеру можливість захопити частину Чехословаччини", — заявив Путін.

Президент Росії також сказав, що на Мюнхенській конференції Гітлер "представляв інтереси Польщі".

"Але що зробили інші держави. Та ж сама Польща? Вони фактично вступили в змову з Гітлером! Прямо це видно за документами, за архівними документами! Ще питання, були там якісь секретні додатки чи не були — це неважливо! Важливо, як вони діяли. Діяли точно у змові! Просто документи, як вони вели переговори.

А на так званій Мюнхенській конференції Гітлер прямо представляв інтереси Польщі, частково — Угорщини... Прямо представляв інтереси, а потім ще полякам сказав: "Ви знаєте, як важко було відстоювати ваші інтереси". У нас це все в документах є".

Потім Путін торкнувся "єврейського питання": "Гітлер повідомив міністру закордонних справ, а потім послу Польщі в Німеччині, прямо сказав, що у нього є ідея вислати євреїв в Африку, у колонії! Уявляєте, 1938 рік, вислати євреїв з Європи в Африку! На вимирання! На знищення.

На що посол Польщі йому відповів, а потім це записав у своїй доповідній міністру закордонних справ Польщі пану Беку: "Коли я це почув, я йому відповів, що якщо він це зробить, ми поставимо йому чудовий памʼятник у Варшаві". Сволота, свиня антисемітська — інакше сказати не можна", — заявив російський президент.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.