ЦУМ представив фільм, створений до його 80-річчя. ВІДЕО

Головний універмаг України і знакове місце Києва — ЦУМ — вирішив порадувати своїх гостей цілим фільмом зі спогадів.

Про це повідомляє видання "НВ".

 
ФОТО: ЦУМ

У це важко повірити тим, хто вперше побачив київський ЦУМ в останні роки, але найвідоміший універмаг столиці в грудні цього року відсвяткував своє 80-річчя.

ЦУМ на перетині вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького, який сьогодні об'єднує shopping-простори і фуд-хол, кінотеатр і вражаючі панорамні тераси з видом на серце міста, прийняв перших відвідувачів 1 травня 1939 року.

В рамках святкування цієї дати команда ЦУМ представила створений у партнерстві з Visa документальний фільм ЦУМ 80. У майже 50-хвилинній стрічці глядач дізнається, як київський ЦУМ став саме таким, яким ми його знаємо сьогодні.

Режисером документального фільму ЦУМ 80 виступив Павло Кільдау, відомий своїм авторським почерком, що відображається у використанні жанрових міксів.

"Для мене найголовніше — це відчуття. Я хочу, щоб глядачі сприймали цей фільм на рівні почуттів, пов'язаних насамперед зі своїм життям і досвідом. Наш фільм — це не просто історичне кіно, це немов сімейний альбом чи улюблена платівка, яку ти слухаєш знову і знову", — коментує свою роботу ЦУМ 80 Павло Кільдау.

 
ФОТО: ЦУМ

Для створення фільму-спогаду автори використовували знайдені в міських архівах відеохроніки, рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, а також розповіді тих, чиє життя і діяльність пов'язана з головним універмагом столиці сьогодні.

Як розповідає Кільдау, йому з командою довелося провести більше двох тижнів у державному архіві, відбираючи кадри радянської хроніки, яку було використано в стрічці.

Сюжетна лінія документального фільму ЦУМ 80 у хронологічному порядку розповідає глядачам головні події з життя центрального універмагу, паралельно показуючи, як змінювалося навколишнє місто, кияни і сама мода.

Ідея створення фільму виникла в лютому цього року, коли, готуючись до святкування ювілею, команда ЦУМ вирішила відтворити одну з його вітрин середини 60-х років.

Тоді було виявлено раніше не опубліковані знімки і спогади колишніх співробітників, які було вирішено зберегти в мультимедійному форматі та створити з них своєрідний пам'ятний відеоальбом.

 
ФОТО: ЦУМ

"Виявивши рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, ми немов відкрили скриню зі скарбами, якими захотіли поділитися з усіма.

Перші шість місяців пішли на підготовку і збір матеріалів, а наступні півроку — на знімальний процес і монтаж", — розповідає керівник відділу креативу і зв'язків з громадськістю ЦУМ Маруся Коваль.

Втім, історія була б неповною без розповідей про сьогоднішні дні. Тому глядачі можуть зануритися в повсякденну атмосферу універмагу: поспостерігати за роботою баїнг-директора Ольги Чайки на виставці Pitti Uomo у Флоренції, погостювати на бекстейджі зйомок рекламної кампанії ЦУМ в Карпатах, а також послухати історії тих, чиє життя і діяльність так чи інакше перетинається з універмагом в серці Києва.

Зокрема, телеведучої Тетяни Цимбал, письменника Станіслава Цалика, театрознавця Бориса Куріцина, історика моди Галини Кокоріної, народного артиста України Григорія Чапкіса, дизайнерів Антона і Ксенії Шнайдер, дизайнера Руслана Багінського, генерального директора ЦУМ Євгена Мамая та багатьох інших.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного