АНОНС: У Києві відбудеться Вечір Різдвяних Василів

У січні традиційно відбувається Вечір Різдвяних Василів, започаткований у 1989 році Євгеном Сверстюком в пам’ять про Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Цьогоріч Вечір відбудеться 12 січня, у День українського політв'язня, що відзначається від 1975 року за ініціативи В'ячеслава Чорновола.

Саме цього дня 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва: упродовж кількох днів було заарештовано цілу плеяду відомих представників національно-демократичного руху: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Івана Дзюбу, В'ячеслава Чорновола, Івана Геля та інших.

На жаль, Україні досі доводиться боротись за визволення своїх синів і дочок – сучасних політв'язнів Кремля. Тому на Вечорі Різдвяних Василів спогади про дисидентське небобратство та про феномен "прямостояння" межуватимуть з роздумами про історичні уроки, які повторюються, про нинішніх кремлівських бранців та сучасну, імперську тоталітарну Росію.


До слова на Вечорі запрошені:

Володимир В'ятрович – народний депутат України;

Орися Сокульська – голова Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих;

Василь Овсієнко – колишній політв'язень, історик дисидентського руху;

Маргарита Довгань – шістдесятниця, громадська та культурна діячка;

Олесь Шевченко – колишній політв'язень, громадський діяч, учасник національно-визвольного руху;

Олексій Сінченко – літературознавець;

Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод;

Олег Сенцов та Володимир Балух – політв'язні путінського режиму;

Олександр Сугоняко – громадський діяч, шеф-редактор газети "Наша віра";

Віра Соловйова – директорка видавництва "Кліо", ініціаторка вечора.


На Вечорі будуть представлені книги про рух опору 60-80-х років, спогади Василя Овсієнка, Євгена Сверстюка, Маргарити Довгань, Іванни Мащак та ін., а також спогади про Василя Стуса.


Організатори заходу: Київська міська рада, Видавництво "Кліо", ГО "Центр Громадянських Свобод"


Час: 12 січня, неділя, 16.00


Місце: Колонна зала КМДА, вул. Хрещатик, 36

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?