Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам’яті назвали умови

Відновлення понівечених меморіалів Української повстанської армії на півдні Польщі вимагає політичних рішень органів польської влади, а також внесення змін у нормативні положення про воєнні поховання.

Про це заявив директор відділу вшанування боротьби та мучеництва польського Інституту національної пам'яті (ІНП) Адам Сівек, повідомляє Укрінформ із посиланням на Dzieje.pl.

Знищена у 2017 році могила вояків УПА у с. Грушовичі
Знищена у 2017 році могила вояків УПА у с. Грушовичі
Фото: portalprzemyski.pl

За словами Сівека, залучення ІНП до відновлення українських могил у Польщі має базуватися на виробленні спільної позиції з цього приводу Інституту разом із МЗС Польщі та Міністерства культури та національної спадщини країни – органів, які також відповідають за історичну політику РП.

Він додав, що в цьому питанні важливим також є думка воєвод Підкарпатського та Люблінського воєводств, на території яких розташовані ці пам'ятники.

Представник польського ІНП заявив, що це стосується виключно місць поховання, оскільки символічні пам'ятники УПА - "формації, члени якої відповідають за злочини проти польського народу на території Польщі, є абсолютно неприпустимими".

Cівек поінформував, що в Польщі немає нормативних положень, якими б регламентувався статус поховання бійців УПА.

Представник ІНП також повідомив, що на території Польщі є 70-80 українських поховань, частина яких стосується й УПА.

Сівек зазначив, що закон про ІНП Польщі вже багато разів доповнювався, але цими поправками не враховувалися поховання УПА.

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!