У Новограді-Волинському під час розкопок замку знайшли майже 200 артефактів. ФОТО

Під час розкопок на території Звягельського замку в Новограді-Волинському Житомирської області археологи в одному із шурфів натрапили на 196 артефактів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Житомирський обласний краєзнавчий музей.

 

"Під час розкопок шурфа загалом було зібрано 196 предметів. Серед них фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різноманітних типів глиняного посуду XVII – XIX ст., зокрема, горщиків, мисок і полумисків, макітер, тарілок, глеків, покришок, мальованого і підполив'яного посуду, а також уламки пічних і декоративних кахлів, фрагмент чашечки тютюнової люльки, скляний шлак, шматки берести, фрагменти порцелянових і скляних посудин, залізні ковані цвяхи, лезо ножа і стрижень із загостреним кінцем, вироби із кольорових металів і гільз патронів, кістки дрібних і крупних домашніх тварин", - йдеться у повідомленні.

 

Зазначається, що археологи заклали розвідувальний шурф у північно-західній частині замку, аби з'ясувати потужність і стан культурних нашарувань та відшукати оборонні споруди, які прикривали замок із західної сторони, зокрема кам'яну стіну і рів.

Шурф доведено до глибини 4,10 м. Зафіксовано, що культурні нашарування на зазначеній ділянці доволі потужні.

 

"Під час зачистки на глибині 0,80 – 0,90 м від рівня сучасної поверхні вдалося натрапили на скупчення розкиданих каменів, а трохи нижче, у східній частині шурфа, і рештки власне стіни замку.

Встановлено, що на зазначеній ділянці зовнішню стіну було зруйновано і, можливо, розібрано зверху та на глибину 1,20 – 1,35 м нижче рівня сучасної поверхні", - додають в музеї.

Дослідники припускають, що стіну замку могли знищити упродовж XVIII – ХІХ ст., коли власникам міста, зокрема Любомирським, надали дозвіл на розбір оборонних споруд замку і використання каміння з них для будівництва культових споруд, наприклад, костелу.

 

Довідково. Звягельський замок на початку XVI століття почав будувати князь Костянтин Острозький. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницього замок захопили козаки, а в ході штурму зруйнували кілька веж та частину стіни.

Коли місто перейшло у власність князів Любомирських, будівлю перетворили на мисливський замок, а згодом частину муру замку розібрали. Наприкінці 1980-х років реконструювали фрагмент фортечної стіни замку та одну з оборонних веж.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.