Париж викладе свої музейні колекції в мережу

Паризьке муніципальне агентство Paris Musées, що об'єднує 14 музеїв, почало 8 січня, викладати в мережу оцифровані у високій роздільній здатності свої колекції.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє
Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє

У мережу будуть викладені постійні колекції таких музеїв, як Малий палац (Petit Palais), Карнавалє (Carnavalet), Коньяк-Же (Cognacq-Jay), Паризький музей сучасного мистецтва (Musée d'Art moderne de la ville de Paris).

Як підкреслює в своєму повідомленні AFP, музеї хочуть, щоб їхні зібрання стали краще відомі широкому загалу як у Франції, так і за кордоном.

Міські музеї програють у відвідуваності таким великим державним зібранням колекцій, як Лувр, Музей Орсе або Центр Помпіду.

"Операція "open content" дасть вільний доступ до наших фондів і дозволить будь-кому використовувати ці зображення без будь-яких технічних, юридичних або фінансових обмежень, в тому числі і з комерційними цілями", заявили в Paris Musées.

Спочатку агентство викладе 100 000 зображень, а потім файли будуть викладатися в міру оцифровування колекцій. Користувачі зможуть знайти потрібний їм твір за ключовими словами, наприклад, на ім'я художника або назвою музею, а потім завантажити зображення із додадою до нього довідку із зазначенням дати створення і інших відомостей. При використанні необхідно буде вказувати джерело файлу.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.