У Любліні буде пам’ятник священникові Омеляну Ковчу

Його відкриття заплановано на 28 травня цього року.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Так виглядатиме майбутній пам'ятник
Так виглядатиме майбутній пам'ятник
Фото: dziennikwschodni.pl

Омелян Ковч був українським греко-католицьким священником. У 2001 році визнаний блаженним священномучеником.

У часи Другої світової війни він рятував євреїв. 1943 року потрапив до концтабору Майданек; тут служив душпастирем для співв'язнів, сповідав їх, відправляв богослужіння.

Його називали "парохом Майданека". У листах своїм рідним просив, щоб не намагалися його звільнити. Помер у березні 1944 року, за декілька місяців до визволення концтабору.

Над пам'ятником о. Омелянові Ковчу працювали разом скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.

Місце, в якому буде встановлена скульптура, посвячено у лютому 2019 року, у цьому заході взяв участь тодішній президент України Петро Порошенко.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».