На місці найбільшого бою УПА побудують меморіальний комплекс

Біля урочища Гурби на Рівненщині побудують меморіальний комплекс. Наразі відділ культури і туризму Здолбунівської РДА оголосили тендер на початок робіт.

В Здолбунівській РДА планують розпочати будівництво меморіального комплексу "Героям Гурбинської битви" біля урочища Гурби, на території Будеразької сільської ради. Про це повідомляє Рівне1.

 

Очікувана вартість проекту становить понад 8 мільйонів гривень. Як повідомила начальниця відділу культури і туризму Елеонора Стеценко, цьогоріч роботи розпочнуть. Все тому, що 1 мільйон гривень вже на будівництво закладено у бюджеті. Також можливі і додаткові надходження на проект.

Проектом передбачено облаштування колонади, встановлення пандуса, освітлення, влаштування свердловини, облаштування території, сходів та інше.

Незабаром Здолбунівська РДА представить повну візуалізацію проекту будівництва.


Довідка. Найбільшим зіткненням УПА з ВВ НКВД стали бої у Кременецьких лісах навколо урочища Гурби на межі Рівненщини й Тернопільщини навесні 1944 р., коли 3–4 тис. бійців прорвалися з кільця оточення, яке налічувало, за різними даними, 15–30 тисяч радянських солдатів.

У квітні 1944 р. розвідка НКВД помітила велику концентрацію підрозділів УПА в масиві Кременецьких лісів на межі Рівненської та Тернопільської обл. 21 квітня чотири бригади Внутрішніх військ і кавалерійський полк за підтримки танків і штурмових літаків взяли ліс у кільце.

В оточенні опинилося шість куренів УПА і велике з'єднання "Холодний Яр". Крім того, в лісі переховувалися цивільні, які втікали від радянських репресій або були мобілізовані до повстанських лав (біля тисячі осіб).

Оточені повстанці вирили окопи й облаштували позиційну оборону за фронтовою тактикою, що в умовах партизанської війни було явищем винятковим. Протягом 21–27 квітня відбулося 26 боєзіткнень із Внутрішніми військами, деякі з яких тривали по 8–11 годин. Та найбільший бій стався під с. Гурби 24 квітня.

Оцінивши обстановку, командувач силами УПА Петро Олійник – "Роман" дав наказ на прорив. Ціною великих втрат у людях, артилерії, зброї та спорядженні повстанці вирвалися з пастки. Загальні втрати повстанців і цивільних історики оцінюють як близько 400 людей. Чекістські втрати склали теж кількасот бійців.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.