Виверження вулкана перетворило мозок людини на скло. ФОТО

Екстремальна температура після виверження вулкана Везувій в Італії була настільки великою, що перетворила мозок однієї з жертв виверження на скло, стверджує дослідження.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Вважається, що це
Вважається, що це "вітрифіковані" залишки мозку чоловіка, який загинув внаслідок виверження вулкану
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Виверження сталося у 79 році після Р.Х. Воно призвело до загибелі тисяч людей і знищило римські поселення поблизу сучасного Неаполя, зокрема, Помпеї.

Місто Геркуланум також тоді поховала вулканічна речовина – пірокластичний потік, загинуло чимало мешканців міста.

Команда дослідників вивчила останки однієї жертви, виявленої у місті в 1960-х роках.

У дослідженні, опублікованому в журналі "New England Journal of Medicine" минулого тижня, зазначається, що з черепа жертви вилучили фрагменти склоподібного чорного матеріалу.

Дослідники вважають, що чорним матеріалом є склоподібні залишки мозку людини.

Вітрифікація, зазначається в дослідженні, - це процес, при якому матеріал спалюється під впливом високих температур і швидко охолоджується, перетворюючись на скло або глазур.

Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році
Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році

"Збереження стародавніх останків мозку є надзвичайно рідкісною знахідкою", - повідомив доктор П'єр Паола Петроне, судово-медичний антрополог Неапольського університету Федеріко II, головний автор дослідження.

"Це перше в історії відкриття давнього людського мозку, який був вітрифікований завдяки високій температурі".

Жертві, як вважається, було понад 20 років. Чоловіка знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом у Геркуланумі.

Доктор Петроне припустив, що він загинув миттєво.

Аналіз обвугленої деревини, виявленої біля тіла, показав, що температура у приміщенні на час його загибелі сягнула 520С.

Чоловіка
Чоловіка "знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом" у Геркуланумі
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Це означає, що "джерело екстремального тепла змогло запалити тілесний жир і випарувати м'які тканини" перед тим, як сталося "швидке падіння температури", йдеться у дослідженні вчених.

Склоподібний матеріал досі не знаходили в інших місцях цієї археологічної пам'ятки.

Під час виверження Везувія Геркуланум поховали пірокластичні потоки – швидкоплинні течії уламків гірських порід, попелу та гарячих газів.

Вулканічна речовина зберегла частину міста, зокрема, скелети жителів, які не змогли втекти.

Археологи століттями досліджують руїни Геркуланума та Помпеї – іншого відомого давньоримського поселення, знищеного Везувієм.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.