В Італії археологи знайшли гробницю залізного віку із колісницею та без скелета. ФОТО

У центральній частині Італії під час проведення земляних робіт археологам вдалося виявити гробницю залізного віку. У ній знайшли зброю, прикраси і колісницю. Місце усипальниці виявили випадково під час огляду ділянки землі перед будівництвом нового спортивного комплексу в долині річки Невола.

Очолила групу дослідників Федеріка Босхі з Університету Болоньї, повідомляє Урядовий кур'єр.

 

Знайти гробницю археологам допомогла аерофотозйомка, коли в кадр потрапили обриси круглих ровів. Це викликало інтерес, і вчені більш детально обстежили місцевість.

Для цього вони виміряли електромагнітне поле цієї місцевості, що показало підземну аномалію і провели магнітну зйомку, яка вказала на наявність металевих предметів.

Сама по собі гробниця має невеликі розміри – 3.2х2.8 метра. Навколо неї був насипаний рів, ширина якого склала 30 метрів. Більше того, вченим вдалося встановити, що над усипальницею колись був насипаний земляний курган, але з часом він зрівнявся з землею.

Серед знахідок всередині поховання виділяють різну зброю, залізні і бронзові предмети, серед яких можна відзначити бронзовий шолом воїна, відро з бронзи, і частини від колісниці.

Встановити хто ж тут був похований археологам не вдалося, так як скелета померлого не виявили. Про високий соціальний ранг цього таємничого власника поховання свідчать як велика кількість, так і розкіш похоронних предметів.

 

Але хоч тіла не вистачає, скарби у цій могилі, якій 2600 років, унікальні. "Неординарна колекція культурних матеріалів" – це "недвозначне свідчення аристократичного статусу власника гробниці", – повідомила Босхі виданню Live Science в електронному листі.

Припущень про те, куди поділися рештки людини поки немає, можливо її перед похованням піддали кремації, або кістки зотліли, але версія про грабіжників точно відпадає, через те, що скарби залишилися на місці, їх ніхто не розікрав.

Гробниця датується VII століттям до Р.Х., тому вона, ймовірно, належала культурі Пічені, групі людей залізного віку, які жили вздовж узбережжя Адріатики в Італії.

Докази, включаючи артефакти цього поховання, свідчать про те, що пічені були войовничим племенем, але у 268 р. до Р.Х. Рим анексував їхні землі.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.