Археологи виявили вантажний корабель на дні річки в Польщі

У Польщі в річці Вісла археологи виявили залишки великого вантажного корабля, який затонув кілька сотень років тому.

Про це повідомляє "Апостроф" з посиланням на Nauka w Polsce.

 

Дослідження провели члени Товариства археологів майбутнього за підтримки Варшавського університету. Вони обстежили декілька кілометрів дна річки. Їм вдалося знайти декілька затонулих кораблів. Один з них відрізняється величезними розмірами, до того ж він добре зберігся.

"Ймовірно, це була Шкута – велике дерев'яне вантажне плоскодонне парусно-гребне судно. Такий тип суден широко використовувався з XIV до XVIII століття. Довжина затонулого корабля становила 37 метрів, а ширина – шість метрів", - сказав керівник проекту, підводний археолог Артур Брзошка.

Дослідження ускладнюють два фактори: каламутна вода і швидка течія в місці катастрофи. За словами археологів, видимість під водою не перевищує 10-20 см. Тому археологам поки не вдалося знайти предмети, які могли б бути пов'язані з цим судном, наприклад, товари, які на ньому перевозили.

"Втім, не думаю, що ми можемо на багато що розраховувати. На мій погляд, Шкута, швидше за все, перевозила зерно в Гданськ. Такий вантаж не мав жодного шансу на збереження", - зазначив Брзошка.

За його словами, судна типу "Шкута" для Польщі є вкрай рідкісною знахідкою. Один з таких кораблів був знайдений у 2018 році в місті Черськ. На сьогоднішній день він вважається найбільш збереженим. Однак знайдене судно здатне зайняти його місце.

Встановити точний вік знайденого корабля поки неможливо. Однак вчені говорять, що раніше на цій же ділянці річки були знайдені два кораблі XVI і XIX століть. Тип першого з цих суден визначити не вдалося. А друге було баржею, призначеною для плавання по каналах і річках.


До слова, під час дослідження підводні археологи також виявили залишки мосту, збудованого німцями в роки Другої світової війни.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.