В Одесі повторно демонтували меморіальну дошку Калініну. ВІДЕО

Підрядник, що реставрує будинок, відновив меморіальну дошку на фасаді після першого демонтажу.

Про це повідомляє УНІАН.

 
Фото: Facebook-сторінка Дем'яна Ганула

Вчора в центрі Одеси, на вулиці Гоголя, активісти демонтували меморіальну дошку голові президії Верховної Ради СРСР Михайлу Калініну, яку підрядник, що реставрує будинок, знову встановив на фасад будинку.

Про це в соціальних мережах заявив активіст Дем'ян Ганул.

"Щойно силами громадськості демонтовано дошку Калініну. Я вже повідомляв про демонтаж цієї дошки, але, як виявилося, підрядник, який займався реконструкцією будинку, наплював на закон і повісив дошку в інше місце", - написав Ганул.

Він стверджує, що дошку передано в краєзнавчий музей. Активіст також розмістив фотографії та відеозапис того, як відбувався демонтаж.

Нагадуємо, що 5 лютого в Південному міжрегіональному відділенні Українського інституту національної пам'яті заявили про демонтаж меморіального знака, встановленого в радянські часи на фасаді будівлі по вулиці Гоголя, 5, Михайлу Калініну (1875 - 1946 рр.) – голові президії Верховної Ради СРСР (1936 -1946), голові Центрвиборчкому СРСР (1922-1938), голові Всеросійського Центрвиборчкому (1919-1938).

У відділенні УІНП заявили, що ім'я Калініна внесено до списку історичних постатей, які підпадають під Закон про декомунізацію.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.