Російський суддя назвав СРСР “незаконно утвореною державою”

Суддя Конституційного суду РФ Костянтин Арановський назвав СРСР “незаконно створеною державою”. Він також заявив, що сучасна Російська Федерація не має вважатися правонаступником “репресивно-терористичних діянь” радянської влади.

Як повідомляє "Новинарня" із посиланням на "Коммерсантъ", свою думку Арановський висловив на додаток до грудневої постанови КС про відшкодування житла, відібраного в ході радянських репресій.

 

На його думку, Росія має володіти конституційним статусом держави, "непричетної до тоталітарних злочинів".

Суддя підкреслив, що сучасна російська держава була створена не як наступник Радянського Союзу, а "замість" і "проти" нього.

При цьому суддя впевнений, що Росія має відшкодовувати шкоду, заподіяну СРСР, – але не як спадкоємець держави-винуватця, а "з вірою в правду, з позитивної відповідальності і з милосердя".

"Навіть в умовному юридичному сенсі Росії нема чого накликати на свою державну особистість провину в радянських репресіях і заміщати собою державу переможного і полеглого потім соціалізму.

Це неможливо вже тому, що його вина у репресіях та інших великих злодіяннях, починаючи з повалення законної влади Установчих зборів, безмірна і в буквальному сенсі нестерпна", – зазначив він.

Суддя називає радянську владу "незаконними партійно-державними владоутвореннями", які не можна вважати "правопопередниками конституційної державної влади".

На його думку, Російська Федерація має володіти конституційним статусом держави, "непричетної до тоталітарних злочинів ані "особисто", ані в правонаступництві".

"Ідеалізувати російську державність не обов'язково, але і в'язати її правонаступництвом з тоталітарним режимом немає підстав", – підсумовує він.

При цьому Арановський окремо зазначає, що сказане ним "не скасовує важливі аспекти в окремих випадках правонаступництва (…) в угодах, у визнанні членства в міжнародних інституціях, а також у силу утримання територій, предметів і комплексів, юрисдикцій, що дісталися Росії від колишніх публічних утворень через вичерпання їх прав на ці об'єкти або ж з їх скасуванням".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.