День Героїв Небесної Сотні – 2020. ЗАХОДИ

Національний музей Революції Гідності спільно з партнерами підготував низку заходів, серед яких пам’ятні концерти, виставки, перегляди кінофільмів, екскурсії, презентації відео та книжок, інформаційна кампанія та інші поминальні заходи.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 


19 ЛЮТОГО

"Слідами революції": показ документального кіно від hromadske

 

і передача відеоархіву Громадського ТБ у фондове зібрання Національного музею Революції Гідності. В архіві фільми та розширені спецрепортажі про Майдан.

Що лишається білою плямою в історії розстрілів 20 лютого? Стрічка з циклу розслідувань Анастастасії Станко й Ангеліни Карякіної "Слідами революції: 20 лютого. Злам".

Цей епізод розбирає події найкривавішого дня в історії українських протестів. Як і чому після виснажливого протистояння та спроби штурму Майдану силовики почали відступ? Хто і чому стріляв із боку міліції та з боку протестувальників? Свідчення учасників та очевидців подій.

Дискусія за участі журналістів – Богдана Кутєпова і Насті Станко.

Час: 19:00–21:00

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2



20 ЛЮТОГО

Хода Гідності

 

Київ, маршрут Кріпосний провулок – вул. Грушевського – вул. Хрещатик -– алея Герої Небесної Сотні.


Час: 10:00–11:00


Панахида за Героями Небесної Сотні


Час: 11:00–11:30


Місце: Екуменічний храм архістратига Михаїла й українських новомучеників на алеї Героїв Небесної Сотні, 6 (верхній вихід із метро "Хрещатик")


Ангели пам'яті-2020 – тиха акція на спомин про загиблих під час Революції Гідності

 


Кураторка – Анжеліка Рудницька


Час: 12:00–13:00


Місце: алея Героїв Небесної Сотні


Кураторська екскурсія виставковим проєктом "Століття незламних"

"Століття незламних" – це 40 історій і світлин відображають столітню боротьбу українців за державність. Вулична виставка демонструє особливості визвольного руху, унікальні риси спротиву, зокрема засоби, яких вимагала боротьба у різні часи.

Автори експозиції проявили свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності та запрошують відвідувачів віднайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану.

Наприклад, порівняти просвітницьку місію та культурну діяльність Українських січових стрільців із культурним осередком в Українському домі – зокрема Бібліотекою Майдану.

Можна простежити подібне між мистецьким підрозділом у лавах війська та Мистецькою сотнею Майдану, або ж жіночою чотою і жіночою сотнею в лавах Самооборони. Навіть гасло "Слава Україні", яке увійшло в обіг за часів УПА, отримало нове життя на Майдані. Це лише низка аналогій, представлених на виставці.


Час: 14:00–18:00


Місце: майдан Незалежності, довкола стели


Пам'ятна програма "Вдячні за свободу"

 

• Інсталяції з майданівських артефактів від Самооборона Майдану і Медична Служба Штабу Національного Спротиву

• Виставка світлин Юрія Білака "Майдан. Історія майбутнього"

14:00–14:30 – Неформальне спілкування

14:30–15:00 – Вітальні слова

15:00–15:30 – Презентація відео:

• 10 історій із циклу "Характери Гідності" – про життя та вдачу загиблих майданівців. Розповідь авторки – Дарини Кульчицької.

15:30–17:45 – Концерт пам'яті за участі майданівських музикантів


Учасники:
TaRuta, Хорея Козацька, сестри Тельнюк, Ярема Шевчук, лідер гурту "Мандри" Сергій Фоменко, Леся Рой, Тарас Силенко, Михайло Хай, Зеник, Володимир Гонський, Рутенія, Руслана Лоцман, проєкт Лариси Руснак "Вітер зі сходу".


Концепція: Тарас Компаніченко. Режисер Валерій Гладунець. Ведучі Лариса Руснак та Володимир Гонський.

Місце: Колонна зала КМДА, вул.Хрещатик, 36


Панахида за Небесною Сотнею та борцями за Україну

• Запалення лампадок вздовж алеї Героїв Небесної Сотні

• Запалення Променів Гідності


Час: 18:00–19:00


Місце: Екуменічний храм архістратига Михаїла й українських новомучеників на алеї Героїв Небесної Сотні, 6


Вистава "Ми, Майдан" за п'єсою Надії Симчич

 

П'єса "Ми, Майдан" – переможець конкурсу мережі театрального перекладу "Євродрама" в Парижі. Надія Симчич описує події листопада 2013 – лютого 2014 років, ретельно відібравши в мережі Facebook свідчення студентів, журналістів, самооборонівців, медиків, священників, волонтерів, киян і приїжджих, чоловіків і жінок, літніх і юних.

Їхні думки, слова, молитви, вірші, пісні, дії та мрії творять історію України.


Час:
19:00–20:30


Місце:
Київський Академічний Театр "Колесо", Андріївський узвіз, 8

Театралізований концерт "Небесна Сотня з Нами"

 

У програмі – народні козацькі твори, історичні, патріотичні, чумацькі, ліричні пісні. Твори, що звучатимуть, відображають національно-патріотичний дух українського народу та покликані сьогоденням нашої держави, наповнені національним патріотизмом за свободу та гідність України.


Вхід безкоштовний.


Запис за телефонами: (044) - 553-94-69, 550-13-79, 098-532-93-93


Час: 19:00–20:00


Місце: Київський академічний театр Українського фольклору "Берегиня", вул. Івана Миколайчука, 3


Більше інформації за посиланням.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.