У Софійському соборі відкривають монументальні композиції олійного живопису XVIII-ХІХ ст. ФОТО

У Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» проходять реставраційні роботи, де майстри відкривають монументальні композиції олійного живопису ХVІІІ–ХІХ ст., що знаходяться на склепіннях центральної нави собору.

Про це повідомляється на сайті Національного заповідника "Софія Київська", передає видання "День".

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

"Ці несправедливо забуті живописні композиції варті уваги: і як частина історії стінописного оформлення Софії Київської, і як пам'ятки українського образотворчого мистецтва. Вони суттєво доповнюють дані про стінописну програму собору ХVІІІ ст.", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

У 1956 році цей живопис було закрито суцільними шарами фарби нейтрального тону і про нього забули. Замалювали, бо він не має відношення до первісного стінописного оформлення собору, відрізняється від фресок ХІ ст. за стилем та за технікою виконання.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

Цей живопис було виконано на новому ґрунті в місцях втрат фресок на великих площах. Вони були неправильно атрибутовані радянськими реставраторами, отримали неправильні назви.

Науковці Заповідника дослідили, реконструювали та опублікували "прихований живопис" Софії Київської задовго до його розкриття.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

Ці зображення, що повертаються нині з забуття, суттєво доповнюють картину стінописного ансамблю Софії Київської ХVІІІ ст.: незважаючи на пізніші поновлення, вони зберігають сюжети композицій, виконаних на початку ХVІІІ ст.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.