У Франції розгадали таємничі написи на скелі, яким 200 років. ФОТО

У регіоні Бретань, що на північному заході Франції, розгадали таємничі написи на прибережній скелі.

Про це пише ВВС.

 

Камінь висотою близько метра, вкритий написами, знайшли ще кілька років тому. Але розшифрувати, що там написано не могли.

Після того, як науковці зневірилися, представники місцевої влади оголосити конкурс і призначили винагороду.

 

І ось представники муніципалітету Плугастель оголосили про двох переможців, які розшифрували напис і розділять приз у дві тисячі євро.

З'ясувалось, що напис 230-річної давності пов'язаний з чиєїсь трагічною загибеллю. Обидві розшифровки не були ідентичними, але зміст послання був дуже схожий.

Переможці прийшли до висновку, що напис зробили в пам'ять про померлу людину.

Один з переможців, професор англійської мови і експерт з кельтської культури Ноель Рене Тудік, виходив з того, що автор послання розмовляв бретонською мовою XVIII століття і був напівписьменним.

Основна частина його перекладу звучить так: "Серж загинув, не маючи навичок веслування, коли вітер перевернув його човен".

Другу версію перекладу, яка перемогла, надіслали історик Роже Фаліго і художник Ален Робе. Вони теж вважають, що текст написаний бретонською мовою, але з домішками валлійської.

Їхній переклад звучить так: "Він був втіленням хоробрості і любові до життя. Десь на острові на нього напали, і він загинув".

Напис на камені знайшли кілька років тому в маленькій бухті на узбережжі Бретані. 20 загадкових рядків займають всю поверхню каменю.

Судячи з дат "1786" і "тисячі сімсот вісімдесят сім", напис зробили за кілька років до Французької революції. Поруч вигравіювані корабель і серце з хрестом.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.