Оголосили імена лауреатів Шевченківської премії-2020

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2020 року.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на початку брифінгу голова Комітету з премії Юрій Макаров заявив про зміну критеріїв при визначенні лауреатів.

 

"Ми сьогодні оголошуємо результати першого етапу роботи Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка нового складу. Ми оголошуємо лауреатів 2020 року. Але йдеться не лише про лауреатів.

Йдеться так само про те, що ми саме цим складом маємо претензію трішечки змінити обличчя Національної премії", - сказав Макаров.

Він зазначив при цьому, що не має претензій до результатів Комітету попередньої каденції, зокрема й тому що він сам входив до цього складу Комітету під головуванням Юрія Щербака у попередні три роки.

"І це була чесна, серйозна робота. Але так склалося, що премія — це ще одна медалька, яка важлива передусім для того, хто її отримує. Так чи так нам було майже неможливо уникнути тієї ситуації, коли премія дається за сукупність заслуг. Це те, що ми називаємо досягнення всього життя.

Але ми солідарно вирішили, що саме Шевченківська премія не лише тому, що вона єдина серед державних нагород, яка присуджується колективно і, головне, персональним складом людей, які відповідають своєю репутацією. А й тому, що вона все ж таки носить ім'я Шевченка", - наголосив Макаров.

А це, за його словами, означає, що так, як ми трактуємо Шевченка, ми значною мірою трактуємо і українську культуру.

"Якщо ми трактуємо Шевченка як дідугана з вусами і бандурою на березі Дніпра в шароварах, як на картині Трутовського, - то це одна українська культура. Якщо ми трактуємо Шевченка як новатора, як авангардиста, як культурного героя, - то це зовсім інша енергетика.

І, відповідно, українська культура розвивається трішечки в інакшому напрямку. Те, що ми, власне, і спостерігаємо. Ми виходимо з того, що премія має не просто увінчувати когось дуже достойного, а ще й і показувати культурній спільноті, а якщо ширше, то цілому соціуму, те, які тенденції, тренди, явища в літературі, візуальних мистецтвах, публіцистиці, театрі, музиці і таке інше є, на нашу думку, магістральними, перспективними і так само новаторськими, енергетичними — такими, що визначатимуть або мали би визначати обличчя української культури завтра. Ось така переакцентуація", - сказав голова Комітету.

Як зазначалося. лауреатів визначено у п'яти номінаціях.


У номінації "Література" цьогоріч обрано двох лауреатів. Це Маріанна Кіяновська з книгою "Бабин Яр. Голосами" і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв "Так, але...".

 
 

У номінації "Музичне мистецтво"гурт "DaxaBraxa" – Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко – з музичним альбомом "Шлях".

 

У номінації "Візуальні мистецтва"Олександр Глядєлов з мистецьким проєктом "Карусель".

 

У номінації "Публіцистика, журналістика" – публіцистичне видання "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної.

 

У номінації "Театральне мистецтво" – сучасна українська опера-реквієм "ЙОВ" ("IYOV") музично-театральної формації "Нова опера" у складі Романа Григоріва та Іллі Разумейка і режисера Владислава Троїцького.

 

У номінації "Кіномистецтво" цього року лауреата не обрано.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.