В Одесі відкрили пам'ятний знак загиблим воїнам. ВІДЕО

В Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відкрили пам’ятний знак воїнам Одещини, які загинули під час Другої світової війни, АТО/ООС, у воєнних конфліктах на території інших держав, виконуючи свій військовий обов’язок.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на територіальний центр комплектування та соцпідтримки військовослужбовців.

 

"Пам'ятний знак – символ нашої вдячності тим, які загинули захищаючи рідну землю, батьківські домівки, незалежність нашої держави та майбутнє своїх дітей і онуків.

Усі вони: молоді й сиві, представники різних часів, народів, релігійних конфесій, що відображені на імпровізованій фотострічці, яка теж є елементом пам'ятного знаку - заслуговують на нашу пам'ять та пам'ять наших нащадків", - зазначив заступник обласного військового комісара Олександр Білевич.

Голова регіонального управління військового духовенства "Південь" митрофорний протоієрей Василь Вирозуб провів церемонію освячення пам'ятного знаку.

Присутні вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання та покладанням квітів.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.