Печатка як свідок війни Кемпбеллів і Макдональдів. Археологи знайшли цікавий артефакт

У Шотландії археологи з Університету Редінга знайшли невелику гербову печатку у замку Дунівейг на острові Айла. Її використовували при відправленні таємних послань.

Вона слугує підтвердженням переказів про ворожнечу двох кланів – Кемпбеллів і Макдональдів, повідомляє Газета.UA із посиланням на Ancient Origins.

 
Фото: Sarah Lambert-Gates & Darko Maricevic / Antiquity Publications Ltd, 2020

Знайдена печатка була відлита в формі квітки. Виготовлена зі сплаву свинцю та олова з сурмою і сріблом. Її діаметр 36 мм. На зворотному боці викарбувано дату – 1593 рік.

Власника печатки ідентифікували по гербу. На думку археологів, вона належала серу Джону Кемпбеллу з Каудора. На початку XVII століття клан Кемпбеллів боровся з кланом Макдональдів за стратегічні території на західному узбережжі Шотландії.

Одним із найважливіших оплотів був острів Айла, який належав Макдональдам. На ньому знаходиться замок Дунівейг – на краю східного мису затоки Лагавулін. Він побудований в XVI столітті на руїнах більш давньої споруди.

Замок Дунівейг був головною цитаделлю Макдональдів. 1494 року клан відлучили від корони. З тих пір у нього почалися неприємності. Люди Кемпбеллів усе частіше вторгалися на землі Макдональдів, прикриваючись волею короля. 1615 року королівською волею замок Дунівейг передали серу Джону Кемпбеллу з Каудора. Це поклало початок війні двох кланів.

Вважається, що 1593 рік був особливо неспокійним в історії Кемпбеллів. За рік до цього сера Джона Кемпбелла, власника Каудора, вбили люди його ж клану. Дослідники передбачають, що печатка була виготовлена за наказом його сина, якого також звали Джон.

Археологи з'ясували, що будівлю замку, в якій знайшли печатку, звели після облоги 1614 року. Можливо, печатку використовували для листування з королівською родиною. Дослідники говорять, що замок Дунівейг переходив із рук у руки. Клан Макдональд 4 рази відбивав його у противника. Але Кемпбели щоразу повертали його собі.

Ймовірно, під час такої облоги печатку заховали, щоб не дісталася ворогові. А знайти її власник потім не зміг, тому що над місцем схову оборонці насипали земляний вал.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.