Перегляд бюджету має врахувати реставрацію пам’яток і об’єктів ЮНЕСКО - Мінкульт

При перегляді бюджету необхідно передбачити кошти на реставрацію пам’яток національного значення та об’єктів ЮНЕСКО.

На цьому наголосила т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко в інтерв'ю інтернет-виданню "Лівий берег", передає Укрінформ.

 

"Ми не можемо залишити сам на сам культурний і креативний сектор в умовах жорстких обмежень. Так само, як і туристичний сектор, який позбавлений можливості працювати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Абсолютно зрозуміло, що галузь не зможе самостійно пройти кризу", - зазначила Фоменко.

За її словами, було напрацьовано пропозиції до Податкового кодексу, наступним кроком стала робота над змінами до Державного бюджету, яку активно підтримали культурні інституції.

Йдеться про можливість перерозподіляти кошти для стабілізації сектора, компенсуючи втрати через недоотримання доходів під час карантину, пільгове кредитування.

"Вкрай важливо, щоб ці ініціативи були підтримані й зафіксовані змінами до законодавства. Щодо перегляду бюджету. Звичайно, є видатки, які можна і треба скорочувати в цей важкий період…

Але якщо не фінансувати першочергові реставраційні роботи на пам'ятках національного значення чи об'єктах ЮНЕСКО, як то Ратушу в Бережанах, або мури Хотинської фортеці, або костел Святого Миколая у Києві, або Андріївську церкву, може статися, наступного року вже не буде що реставрувати. Або вартість таких робіт збільшиться в рази", - підкреслила Фоменко.

Вона додала також, що експертами ЮНЕСКО доведено, що постійний догляд за спадщиною набагато дешевше для держави, ніж екстремальне рятування від руйнації. І аутентичність зберігається, і національна пам'ять наповнюється, і люди мають постійну роботу. Це світоглядні очевидні речі.

"Хибним заощадженням є й скорочення видатків у сфері культури, коли короткотривала економія призводить до стагнації сектора, і саме державний бюджет у перспективі компенсуватиме ці втрати", - сказала т.в.о. міністра.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.