У Києві відреставрували "Кам’яницю війта" і будинок Апштейна

Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій у 2019 році завершив реставрацію двох пам’яток, що перебувають у нього на балансі, та розпочав роботи ще на трьох.

Про це розповів директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба міської влади.

 

"Була закінчена реставрація пам'ятки архітектури національного значення – будинку Биковського на вул. Костянтинівській, 6/8. Реставровано фасади, інтер'єри, замінено інженерне обладнання, благоустроєно прилеглу територію.

Найдавніший із збережених житлових будинків Києва має оригінальну об'ємно-просторову композицію з рисами оборонної споруди. На сьогодні функціонує як музей благодійництва.

Відновлена пам'ятка "Музей "Кам'яниця київського війта" готова приймати відвідувачів – киян та гостей міста", - сказав Никоряк.

Також відреставрована пам'ятка архітектури місцевого значення – будинок купця Апштейна на вул. Спаській, 12.

"Ця будівля – рідкісний зразок житлової будівлі особнякового типу у стилі неокласицизму. Виконано відновлювальні роботи з реставрації фасадів, інтер'єрів, інженерного обладнання", – наголосив Никоряк.

Крім того, були розпочаті реставраційні роботи на пам'ятці національного значення – корпус № 16 – келія Флорівського монастиря (будинку Артинова) на вул. Фролівській, 6/8. Завершити реставрацію планується 2020 року.

Розпочато ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятці місцевого значення – адмінбудівлі РАЦСу, на вул. Борисоглібській, 6, які також будуть завершені поточного року.

До того ж розроблена науково-проєктна документація на реставрацію пам'ятки архітектури місцевого значення – прибуткового будинку, в якому проживали відомі художники Врубель, Котарбинський, родина Прахових на вул. Десятинній, 14. Реставраційні роботи планується розпочати і закінчити у 2020 році.

Розроблена науково-проєктна документація щодо пам'ятки національного значення – житловий будинок на вул. Сковороди, 9Б. Реставраційні роботи заплановано розпочати у 2020 році. Ця будівля – унікальний зразок житлового будинку допожежного Подолу.

Скореговано науково-проєктну документацію щодо пам'ятки місцевого значення – житлового будинку ювеліра Захара Брезгунова на Андріївському узвозі, 5/31. Реставраційні роботи заплановано продовжити цьогоріч.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.