У Конотопі пошкодили пам’ятний знак загиблим за волю України

У центрі Конотопа небайдужі громадяни виявили пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України та звернулись до поліції

У Конотопі на Сумщині пошкоджено пам'ятний знак загиблим за волю України. Про це повідомляє ГУ Національної поліції у Сумській області.

"Про пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України, який знаходиться у центрі Конотопа, до поліції повідомили небайдужі містяни. А пізніше з офіційною заявою про це звернувся і голова громадської організації "Конотопське об'єднання ветеранів війни за незалежність України", - розповів старший інспектор відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Сумській області Володимир Крупецьких.

 

На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом підрозділу. Під час огляду місця події правоохоронці з'ясували, що на пам'ятному знаку дійсно є пошкодження у вигляді численних сколів у центральній його частині.
Наразі за даним фактом слідчими відкрито кримінальне провадження та проводяться всі необхідні заходи для встановлення причетної до злочину особи та її місцезнаходження.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.