Вчені розповіли таємницю стародавніх прикрашених яєць. ФОТО

Якби ви захотіли подарувати екстравагантний подарунок десь 5000 років тому, ваш вибір міг зупинитися на яйці страуса.

Про це йдеться у матеріалі ВВС Україна.

Два яйця знайшли в
Два яйця знайшли в "могилі Ісіс", похованні часів цивілізації етрусків. Поховання це зробили приблизно у 625-550 роках до Р.Х.
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Зараз декілька з цих чудових предметів, схожих на великі писанки, має у своїй колекції Британський музей у Лондоні. Вони прикрашені зображеннями тварин, квітів, воїнів та колісниць, геометричними візерунками.

Яйця знайшли в Італії, але їхнє походження тривалий час лишалося загадкою, адже страуси в Європі тоді не мешкали.

Останнє дослідження колекції музею міжнародною командою археологів продемонструвало новий погляд на їхню історію.

Яйця прикрашали багатьма способами – фарбували, прикрашали слоновою кісткою чи дорогоцінними металами, або вкривали дрібними каменями чи іншими матеріалами.

Археологи зазвичай знаходять яйця в місцях поховань заможних людей, і вони, ймовірно, були предметами розкоші, пояснює докторка Тамар Ходос, очільниця дослідницького проєкту в Брістольському університеті.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Науковці опублікували результати свого дослідження в четвер у журналі Antiquity.

Вони прагнули з'ясувати, звідки взялися страусині яйця, чи належали вони диким або вирощеним в неволі птахам.

Адже дикі страуси надзвичайно небезпечні, настільки, що давньогрецький історик Ксенофон писав, що їх ніхто не міг спіймати.



Що з'ясували вчені?

Археологи проаналізували ізотопи, тобто хімічні елементи, на яєчній скорлупі.

Використовуючи сучасні страусові яйця з Єгипту, Ізраїлю, Йорданії та Туреччини, дослідники порівнювали ізотопи у давніх та сучасних яйцях, щоб відстежити їхнє походження.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM
 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Отримані дані свідчать про те, що страусовими яйцями могли торгувати на великих відстанях від дельти Нілу на півночі Єгипту до Леванту (сучасні Йорданія, Сирія та Туреччина).

Команда науковців також вважає, що торговці полювали саме за яйцями диких страусів.

"Це було ризикованим завданням, оскільки страус неймовірно небезпечний, тому комусь довелося знайти не лише місця гніздування, але ще й потім вдалося вкрасти яйця", - пояснює пані Ходос.

Дослідники також застосували низку інструментів та прийомів, щоб спробувати відтворити методи, які стародавні майстри використовували для прикрашання яєць. На жаль, успіху вони не досягли.

Це означає, що для дослідників ще лишається багато роботи.

Зараз археологи планують дослідити символіку та використання страусових яєць, і чому вони стали настільки популярними в Середземноморському регіоні, де страусів не було.

Тож, якщо ви збираєтеся розмальовувати яйця на Великдень та дарувати їх комусь, ви можете вважати себе продовжувачем традиції, яка існує щонайменше 5000 років.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.